Зміст
Синдром Кервена відповідає запаленню сухожиль, розташованих біля основи великого пальця, при цьому сприймаються біль і набряк цієї області, які можуть посилюватися при виконанні рухів великим пальцем. Причина цього синдрому все ще не зовсім зрозуміла, однак симптоми, як правило, погіршуються, коли виконуються повторювані рухи, наприклад, набір тексту.
Лікування повинен призначати ортопед відповідно до симптомів, представлених людиною, при цьому часто вказується іммобілізація великого пальця та використання протизапальних препаратів для полегшення симптомів. Однак у випадках, коли симптоми не проходять навіть під час лікування або коли симптоми настільки інтенсивні, що заважають виконувати повсякденну діяльність, може бути призначена операція.
Симптоми синдрому Кервена
Симптоми синдрому Кервена виникають, коли сухожилля, розташовані біля основи великого пальця, запалюються, ускладнюючи ковзання сухожиль і, таким чином, виникає біль при русі пальця. Отже, основними, пов’язаними з синдромом, є:
- Біль у великому пальці, особливо коли відбувається рух пальця;
- Біль в області, коли зап'ястя рухається збоку зігнутим пальцем;
- Біль в області при дотику;
- Жорсткість ділянки;
- Місцевий набряк, помітний переважно вранці;
- Труднощі з утриманням предмета;
- Біль і дискомфорт під час виконання звичайних повсякденних рухів, наприклад, відкриття банки, застібання сорочки або відкривання дверей, наприклад.
Хоча причина синдрому Кервена все ще не зовсім зрозуміла, вважається, що повторювані рухи щодня можуть сприяти запаленню або погіршувати симптоми у людей, у яких вже був діагностований синдром, а також можуть бути наприклад, пов'язані з хронічними та системними захворюваннями, такими як діабет, подагра та ревматоїдний артрит.
Крім того, деякі люди частіше розвивають синдром Кервена у жінок до менопаузи, вагітних жінок або людей, які перебили зап’ястя в певний момент свого життя.
Як проводиться лікування
Лікування синдрому Кервена слід проводити відповідно до вказівок ортопеда, в більшості випадків показана іммобілізація великого пальця та зап’ястя для запобігання руху та загострення запалення. Крім того, у цих випадках може також бути показано застосування знеболюючих або протизапальних препаратів для полегшення симптомів. У деяких випадках також може бути показана інфільтрація кортикостероїдів для прискорення одужання.
Коли лікування наркотиками недостатньо або коли симптоми обмежують повсякденну діяльність, лікар може порекомендувати хірургічне втручання для лікування запалення та сприяння зменшенню та полегшенню симптомів. Також часто зустрічається, що після операції рекомендуються сеанси фізіотерапії, щоб прискорити процес відновлення.